Loading ...
15 363 
Як ми всі чудово розуміємо, для того, щоб зробити дизайн свого будинку або квартири вишуканим, що буде випромінювати позитив, не достатньо просто поклеїти однотипні шпалери або пофарбувати в один-два кольори стіни і стелі.
Для цього існує безліч декоративних прийомів, які допоможуть Вам зробити дизайн інтер’єру хитромудрим і влити в нього різноманітність кольорів і відтінків.
Таким чином, ми визнали важливим розповісти Вам про один з варіантів декору – фресковий живопис старого зразка, а також нового зразка фрески, про які доречно буде сказати «нове – це добре забуте старе», і розберемося, чому.
Технологія виконання фрескового розпису старого зразка
Справа в тому, що фреска, як вид мистецтва, вже дуже давно не використовується в оздобленні в своєму класичному прояві, замість неї стали модними так звані «декоративні штукатурки».
Перевага їх полягалє в тому, що вони не вимагають особливої кваліфікації майстрів і великих витрат часу.
Це пов’язано з трудомісткістю її (фрески) виконання, починаючи з підготовки і закінчуючи кінцевими етапами розпису.
Можна виділити такий перелік етапів розпису:
- підготовка поверхні;
- перенесення контурів малюнка на поверхню;
- заготівля сумішей фарб;
- розмальовка ділянок малюнка і фону;
- детальний розпис (розпис дрібних деталей, тіней, відблисків).
Важливим моментом серед цього всього є те, що на всіх етапах розпису, поверхня повинна бути сирою, тобто, поверхні штукатурки не дають висихати, оберігаючи її від пересушування сонцем, протягом і т. д., завішують її вологою мішковиною після закінчення робочого дня. Отже, поговоримо далі про те, як намалювати фреску, а конкретніше – як намалювати фреску на стіні.
Підготовка поверхні під фресковий розпис старого зразка полягає в тому, щоб за рахунок вапняного штукатурного розчину, вирівняти стіни і вигладити їх практично до ідеалу (високоякісної штукатурки з відхиленнями по площині до 2 мм/м 2). Після вирівнювання стін йде їх вигладжування з допомогою просіяного вапняного молока, що називається безпісковою накривкою штукатурки.
Перенесення контурів малюнка на поверхню виконується засобами так названого «картону» або фрескової карти.
Для його виробництва береться оригінал зображення в повний розмір (як правило, складається з багатьох листів, так як малюнок великий), і переносяться основні контури на копірку, після чого по цих контурах шилом робляться проколи.
Готове полотно з проколотими контурами притуляють до поверхні, і з допомогою притискання ватним тампоном з вугільним пилом, перебивають контури через проколоті отвори.
Заготівля сумішей фарб відбувається заздалегідь, перед тим, як малювати фрески. Для цього альфрейщик (майстер по фресковому живопису) бере оригінал в кольорі і затирає певні пігменти на воді, отримуючи різну, необхідної тональності кольору, фарбу.
Готові суміші розливають по герметичним ємностям, позначаючи кожен основний колір номером, номер проставляється і на ділянках контурів.
Самі пігменти є натуральними/штучними лугостійкими елементами, а затираються вони виключно на воді, просіяні через сито № 0.071 і 0.06 з 6400 і 10000 відп./см2 відповідно, в пропорції 1:3.
Оброблення ділянок малюнка – це перший етап розпису, який передбачає розмальовку основними кольорами ділянок, відбитих контурами на поверхні.
Для цього беруть фарбу і м’якими кистями (щоб не пошкодити сиру штукатурку) розфарбовують, спочатку найбільші ділянки, потім менші за спаданням.
Важливим у цьому процесі є те, що розпочату ділянку потрібно за раз розфарбувати, без перерви; крім того, потрібно виконувати роботу впорядковано і смугами, якщо ділянки дуже великі (щоб не допустити нахлестів в результаті схоплювання фарби).
Детальний розпис ділянок виконується поверх фарбування; суттю його є нанесення дрібних деталей, відблисків, тіней, текстур і т. д.
Беруться для цього знову-таки м’які кисті (білячі або колонкові). Як і у випадку з обробленням, кожен елемент повинен наноситися без перерв; робота така, що виключається можливість виправлення, так що працювати потрібно акуратно і бездоганно.
Що стосується тіней і відблисків, то в фресковому живопису їх буває по 3-4 кожної тональності, тобто тінь буває глибокою, середньою і дрібною. Те ж саме і зі світловими ефектами, осветлення буває кількох тональностей.
Існує й інший різновид фрески – «фреска а секко», суттю якої є розпис по сухій штукатурці (від італ. Secco – сухий) тими ж пігментами, затертими на воді з домішкою вапняного молока.
Технологія практично та ж, однак, після висихання штукатурки, її зволожують водою і грунтують сумішшю вапно-кипілка 1-го сорту (MgO2 не більше 3%) – 1; вода – 9. Ґрунтовку знову-таки зволожують водою перед початком розпису.
Єдиною перевагою даного виду фрески є те, що можливо вносити коригування та інші виправлення, для цього відповідну ділянку зволожують, наносять грунтовку і заново розписують. При цьому варто зауважити, що така фреска має більш тьмяні, розбілені кольори (внаслідок наявності вапна у вмісті фарб), а також менш довговічна, ніж сира фреска.
Технологія виконання фрескового розпису нового зразка
Види фрески нового зразка абсолютно відмінні від класичної фрески і не мають абсолютно нічого спільного (крім кінцевого декоративного результату в інтер’єрі).
Крім того, класичної фрески буває всього-навсього два різновиди (мокра «фреска» і суха «фреска а секко») і то тільки на одній штукатурної основі, а сучасних існує аж п’ять, які докорінно один від одного відрізняються за вмістом.
Перелік сучасних фресок такий:
- фрески на штукатурці;
- фрески на полотні;
- фрески на флізеліні;
- фрески на жорсткій основі;
- фрески на самоклеючій основі.
Варто помітити, що дані різновиди (за винятком фрески на полотні) фресок не представляється реальним виконати самостійно, вручну, без застосування спеціальних високотехнологічних приладів. Їх роблять не так, як роблять фрески класичні, вони є готовими виробами, і вся технологія їх виконання зводиться лише до монтажу клейовим розчином на певну ділянку поверхні, після замовлення і доставки їх на місце монтажу.
Фрески на штукатурці, а точніше – фрески на італійській штукатурці – це і є сучасне втілення класичної фрески, нове, добре забуте старе.
Шляхом комбінування нових технологій і основного принципу класичної фрески (розпис на штукатурці), змогли зробити штучний виріб, який представляє з себе пласт міцної, стійкої до вигинів штукатурки, з нанесеним на неї малюнком, методом сучасної преси. Не псується від води, сонця і легко піддається прибиранню; довговічна.
Фрески на полотні є єдиними, які виконують за рахунок ручної праці. Матеріали для їх виконання є натуральними, як річковий пісок, вапно, бавовняне полотно, натуральні клеї і пігменти для фарб.
Виконується малюнок на шарі спеціальної штукатурки, після висихання фреска переноситься на спеціально підготовлене полотно. Не в приклад минулого, дана фреска не переносить вологи, однак, є можливість розкрити її воском, що поліпшить її стійкість до зовнішніх впливів.
Фрески на флізеліні виконуються шляхом нанесення тонкого шару спеціальної сучасної штукатурки на флизелінове полотно, після чого, шляхом сучасної друкувальної апаратури (спеціального принтера), наноситься малюнок.
Ці фрески використовують в основному для того, щоб декорувати великі площі, так як флізелінова основа відмінно зістиковується, що дозволяє набрати швидко і легко малюнок із багатьох його частин, розміщених на полотнах.
Фрески на жорсткій основі бувають досить різноманітними; в якості основи можуть бути обрані найрізноманітніші матеріали, які мають високу жорсткість і бажано, легкість.
На таку основу наносять шар штукатурки, і по ній роблять розпис різними способами. Фарби беруть на водній основі та екологічно чисті. Як правило, розміри фрески на жорсткій основі не перевищують 1,4х3м, і виконуються на одному, цілісному пласті.
Фрески на основі що сама клеїться, виконуються із застосуванням особливих матеріалів, не схожих на ті, які застосовуються для виробництва інших видів фрески.
Суть в тому, що на самоклеючу основу наносять особливу пасту, яка складається з дрібного піску і особливого в’яжучого.
Після її затвердіння, виходить поверхня на подобі штукатурної, на яку і наносять малюнок методом цифрового друку. Ясна річ, що така фреска не вимагає клейового розчину для її монтажу, потрібно лише зняти захисну плівку з вивороту і приклеїти, подібно самоклеючій плівці.
Власне, перелік існуючих різновидів фресок закінчений, і як робити фрески на стіні, тепер Ви теж знаєте, можна тільки додати, що сучасна фреска – це затія дорога, класична фреска – ідея дешева, якщо робиться фреска своїми руками, але трудомістка. Не варто зацикливатся на одній лише фресці, є безліч інших варіантів оживити свій інтер’єр хитромудрим настінним малюнком, наприклад, трафаретний або ручний розпис водоемульсійними фарбами, з технологією виконання яких можна буде також ознайомитися в даному розділі.
Залишити відповідь