Штучний кам’яний матеріал, іменований бетоном, викликає асоціації з будівельним розчином, який готується в бетономішалках з суміші піску, щебеню та цементу.
Загалом так і є, так готується звичайний бетон для промислового і цивільного будівництва.
Однак, далеко не всі знають, що звичайний бетон ділиться на марки, ступеня важкості, жорсткості і ступеня рухливості, а також по співвідношенню заповнювача та в’язкістю (за ступенем жирності).
Адже є ще і спеціальні, вузько спеціалізовані види бетону, про яких мало що знає початківець-будівельник (або взагалі нічого не знає) і які також варті уваги. Про це ми і поговоримо в даній статті.
Види бетону за призначенням
Сучасні бетонні суміші можуть бути призначені як для будівництва невеликих заміських будиночків, так і для зведення об’ємних конструктивних елементів інженерних споруд; разом з тим, є бетони, які зовсім не призначені для витримування потужних навантажень. Всі види бетонів поділяються на:
- звичайні;
- спеціальні;
Звичайні види бетонів — це як правило ті, які застосовуються в монолітному будівництві при зведенні фундаментів, стін, колон, плит покриттів і перекриттів; також бувають низької міцності різновиди, які призначені для оздоблювальних робіт і мають дрібний наповнювач.
Спеціальні види бетонів мають безліч різноманітних вмістів і властивостей; застосовуються в будівництві гребель, ГЕС, набережних стін (гідротехнічні); будівництві доріг, автостоянок, злітних смуг аеродромів (дорожні); будівельні, ті, що мають високі теплоізоляційні властивості, як правило, низьку міцність (теплоізоляційні), оздоблювальні суміші з дрібними наповнювачами з напівкоштовних каменів і інших рідкісних порід (декоративні).
Також існують бетонні суміші, які після схоплювання і набору міцності, утворюють особливі види бетонного покриття з нетиповими властивостями (стійкість до хімічних впливів, вогнетривкість, звукопоглинання, рентгеностійкі для захисту від ядерних випромінювань і ін).
Види бетону по тяжкості
Тяжкість бетону, безумовно, залежить від виду наповнювача, тобто, чим важче наповнювач, тим важче бетон. Існують різні види наповнювачів (читайте статтю «Вміст бетону»), з яких виконують такі суміші за ступенем важкості:
- особливо важкий бетон;
- важкий бетон;
- легкий бетон;
- особливо легкий бетон.
Види особливо важких бетонів є спеціальними, так як призначені для сприйняття найпотужніших навантажень (баритовий, магнетитовий, лимонитовий бетони).
Крім того, існують рентгеностійкі бетони, наповнювач в яких є особливо важким – свинцева або чавунна дріб, яка стримує радіацію.
Звідси й назва «особливо важкий бетон» і щільність понад 2500 кг/м3. При цьому ще раз варто зауважити, що докладні описи компонентів бетону є в статті «Вміст бетону» на нашому сайті.
Види важких бетонів – це ціла окрема стаття. Можна тільки сказати, що це можуть бути і спеціальні види бетонів і види звичайних бетонів з важким наповнювачем розміром починаючи від середнього (більше 5 мм), щільність яких коливається в межах від 1800 до 2500 кг/м3. Наповнювач як правило гравійний, щебеневий (базальтовий, вапняковий, гранітний.
Важкий бетон може бути: бетон для збірних залізобетонних конструкцій, бетон з тонкомолотими добавками, високоміцний бетон, швидкотверднучий бетон, бетон на дрібному піску, литий бетон гідротехнічний бетон, бетон для гідротехнічних споруд, бетон для будівництва доріг і аеропортів.
Види легких бетонів – це як правило, керамзитобетон, пінобетон, газобетон, арболіт, вермикулітовий, перлітовий бетони.
Вони мають низьку щільність (від 500 до 1800 кг/м3), яка обумовлена або пухким, повітряним заповнювачем, тому мають малу вагу; або дрібнофракційний (піщаний) бетон зі спеціальними добавками, які роблять його структуру пористою в результаті виділення газів або заманювання кисню під час перемішування (створення піни).
Види особливо легких бетонів вміщують у своєму переліку суміші, які в якості наповнювача містять практично невагомі повітряні наповнювачі.
Це може бути тирсобетон, торфобетон і пінопластобетон. Щільність таких бетонних сумішей менше 500 кг/м3, застосування їх – утеплення, як у випадку з попереднім, легким бетоном.
Тільки вони зовсім не здатні сприймати навантаження, так, їх не варто застосовувати навіть при улаштуванні стяжок підлог.
Види міцності бетону
Види і марки бетону визначають міцність, яка варіюється в залежності від якості в’яжучого і його кількості (пропорції в’яжучого до наповнювачів). По марках можна визначити міцність бетону, не дивлячись на його вміст.
Застосування тієї або іншої марки – це окрема стаття (див. «Марки бетону по міцності»), у цій загальній статті розглянемо тільки те, що по ТУ (технічним умовам) марки важких бетонів встановлені наступні: 25, 35, 50, 75, 100, 150, 200, 300, 400, 500 і 600; марки легких бетонів: 10, 15, 25, 35, 50, 75, 100, 150, 200 і 300.
Чим вище марка бетону, тим вище міцність його. Для виготовлення відповідальних конструктивних елементів споруд (стін, колон і т. д.) застосовуються, як правило, важкі бетони.
Легкі ж бетони особисто я не рекомендую, так як мій багаторічний досвід роботи показав, що вони обходяться набагато дорожче при меншому запасі міцності. Їх доцільно використовувати як утеплювачі, і то, тепер, коли є дешеві теплоізоляційні матеріали, то, наприклад, керамзитобетон став не вигідний ні за ціною, ні за теплоізоляцією.
Види бетону за легкоукладальністю
Цей критерій визначає здатність розчину тримати воду. Здатність розчину тримати воду залежить від компонентів, які в нього входять.
Чим довше бетонна суміш здатна тримати у своєму вмісті воду, не розшаровуючись, тим вона вважається більш зручною в укладанні. Поряд наведена таблиця жорсткості бетонних сумішей з ГОСТ 7473-94 (при натисканні відкриється на всю величину).
Так, наприклад, якщо це розчин для штукатурки, то в ньому використовується заповнювач яружний пісок, який має домішки глини. Глина є пластифікатором, вбираючи воду і не відпускаючи її дуже довгий час.
В інших же видах бетону, де не допустимо застосування піску з домішкою глини, цей показник збільшують за рахунок додавання у вміст розчину спеціальних модифікуючих добавок – пластифікаторів.
Види бетону по концентрації в’яжучого
Цей критерій визначає співвідношення в’яжучого та наповнювача. Існують певні по ТУ (технічним умовам) норми, за якими готуються товарні бетонні суміші, але при бажанні можна замовити вміст за власною рецептурою. Перелік бетонної суміші по концентрації в’яжучого такий, що вміщує в собі:
- худі бетони
- жирні бетони;
- товарні бетони.
Худі бетони мають меншу концентрацію (вміст в’яжучого, у зв’язку з чим наслідками може бути зниження міцності, відповідно, марка розчину стає нижче. Крім того, саме в’яжучу має деякі властивості пластифікації, а це значить, що в слабких розчинах низька легкоукладальність за рахунок меншої пластифікації в’яжучим.
Жирні бетони навпаки, мають непропорційність в’яжучого і заповнювача в сторону більшої кількості в’яжучого, що здавалося б, добре, адже чим більше в’яжучого, тим більше марка розчину, тим більше міцність і пластифікація, але ні.
До деякої межі це добре, але надлишок в’яжучого загрожує надмірною усадкою і тріщинами, як наслідок. Справа в тому, що велика кількість в’яжучого, відповідно, тримає багато води в розчині, що створює великий відсоток обсягу за рахунок вмісту води.
Коли розчин починає тужавіти, в’яжуче відпускає воду і в цей момент, коли розчин не набрав міцність і знаходиться в гелеподібній фазі твердіння, і відбуваються деформаційні тріщини.
Товарні бетони – це ті, які виготовлені за стандартною рецептурою і мають сертифікати якості, які гарантують те, що з даними бетоном не відбудеться ніяких деформацій, а міцність і інші характеристики його відповідають нормам.
Види бетону по рухливості
Рухливістю бетону називають його властивість розтікатися під дією власної маси. Таким чином, чим легше бетон, тим менше він тисне на самого себе і менше розтікається; але це ще залежить від кількості рідини і пластифікатора. По ТУ (технічним умовам), розділяють такі види рухливості розчинів:
- П1 (малорухлива – осад 1-5 сантиметри);
- П2 (рухома – осад 5-10 см);
- П3 (сильно рухлива – осад 10-15 см);
- П4 (лита – осад 15-20).
Рухливість розчину в даному випадку визначають за допомогою конуса висотою 30 см. В конус заливається бетонна суміш, конус знімають, бетон починає сповзати, таким чином вимірюють осадку бетону.
І наостанок ще зауважимо, що за новими технологіями існують сухі будівельні суміші, які при додаванні певної кількості води і ретельному розмішуванні, утворюють розчини. Таким чином, з’явилася нова класифікація за ступенем готовності: бетонні суміші готові до вживання і бетонні суміші сухі.
Готові до вживання бетонні суміші перевозять за допомогою спеціального транспорту — автобетонозмішувачів, а також за взаємною згодою допускається транспортування в самоскидах на невелику відстань.
Залишити відповідь