43 204
Сучасне облицювання фасаду будинку каменем має безліч варіантів виконання, так як самі вироби, якими відбувається оздоблення, надаються в широкому асортименті різного розміру, форми, поверхні, а також можуть мати торці, які бувають виконані з рустовкою або без неї.
Відповідно, ті чи інші види облицювання підходять для оформлення фасаду будівлі в запроектованому архітектурному стилі. Буває, ці види комбінують між собою, і виходить вельми ефектний зовнішній вигляд фасаду будівлі.
Однак, крім того, що існують види облицювання фасадів, вибір полягає також і в тому, яким каменем облицьовувати фасад будинку, адже він буває природним і штучним і, крім того, природний ділиться на породи каменів, а штучний – на імітації цих порід тими або іншими матеріалами.
Природний або штучний камінь – немає ніякої різниці з естетичної точки зору, адже шляхом застосування сучасних технологій вдалося домогтися максимальної точної копії форми і текстури поверхні. Але що стосується довговічності, то це вже інша справа і природний камінь тут на висоті.
Види облицювання фасаду будинку під кам’яну кладку
Існує безліч різновидів природного і штучного каменю (розглянемо основні з них далі) для облицювання фасаду, але практично найголовнішим критерієм естетичності зовнішнього вигляду є те, в якому вигляді облицювальні вироби піднесені.
Відповідно для того, щоб зрозуміти, про що тут мова, для початку розглянемо самі види облицювання будинку, а вже потім з яких матеріалів вони виконуються.
Мова йде про те, якої форми і поверхні облицювальний камінь буває і в залежності від цього які назви кладки бувають.
Крім того, ці види облицювання відрізняються трудомісткістю і мають застосування в різних архітектурних стилях. Так, на сьогодні існують такі види облицювання фасаду каменем:
- облицювання фасаду під кладку з плашки;
- облицювання фасаду під кладку «Кастл»;
- облицювання фасаду під кладку «Плато»;
- облицювання фасаду під кладку «Шахріарі»;
- облицювання фасаду під кладку «Ассоль»;
- облицювання фасаду під кладку «Рондо».
Перед тим, як описати всі ці види, невеликий лікбез. Багато хто вважає, що поняття «кам’яна кладка» і «облицювання каменем», є ідентичні за змістом, і це не відповідає дійсності. Кам’яна кладка – це процес зведення стін і перегородок з кам’яних матеріалів (натуральних каменів або цегли), а облицювання каменем – це вид оздоблення, суттю якого є захист та декорування зведених стін кам’яним матеріалом.
Облицювання фасаду під кладку з плашки є найбільш поширене в силу того, що є найбільш дешевою і з естетичною точки зору «натуральності», так би мовити, матеріалу.
Дешевизна натурального кам’яного матеріалу з плашки обумовлена тим, що камінь не піддається додатковій обробці торців і шліфуванні поверхні.
Облицювання будинку проводиться з шарів натурального каменю (сланець, пісковик) або штучних матеріалів з імітацією натуральної форми з помірною глибиною рельєфу.
Особливості облицювання таким матеріалом полягають у тому, що необхідно гармонійно підбирати пласти різних форм і розмірів таким чином, щоб не допустити великих порожніх просторів між ними. Для цього необхідно володіти естетичним смаком або невеликими художніми навичками.
Облицювання фасаду під кладку «Кастл» – це «класика жанру», так би мовити. Облицювання із плит натурального каменю з опуклою, рельєфною поверхнею з натурального каменю створює імітацію кам’яної кладки замків середньовіччя, за що і отримало назву «Кастл», яке в перекладі з англ. значить замок, фортеця.
Це камінці, які мають умовно прямокутну форму, розрізняються по висоті в 5-10 см і по ширині. Камінь для виробництва такого матеріалу беруть мармур, вапняк, піщаник і сланець.
Так як камені мають відносно строгу форму, укласти їх щільно один до одного не складе особливих труднощів, але вся тяжкість облицювання фасаду проявляється в раціональному і естетично правильному підборі різних по висоті і ширині виробів. Це вимагає високого рівня кваліфікації майстра і не варто виконувати цей вид оздоблення самому, не маючи хоча б вдалого досвіду у більш простих видах облицювання.
Облицювання фасаду під кладку «Плато» набуло поширення при обробці цоколів, обрамлення кутів і інших елементів фасаду, що виконується «мокрим» способом.
Різні види облицювання будинку імітують кам’яну кладку, але «Плато» у свою чергу не представлене як імітація кладки, вона позиціонує виключно як облицювально-декоративна позиція.
Це плитки прямокутної і квадратної форми, з каменя обов’язково з обробленими торцями, і іноді з окаймовкою по периметру (ще називається рустуванням). Сторони виробів пропорційні, але габаритні розміри різні, кратні 5см. Поверхня може бути необробленою з колотим рельєфом, шліфованою або полірованою. Камінчики для її виробництва використовують: вапняк, піщаник, кварцито-пісковик, мармур, сланець.
Вся заковика при облицюванні такою плиткою полягає в тому, щоб правильно скомпонувати між собою різні за розмірами вироби. Тут, на відміну від «Кастл», мають місце вироби не тільки прямокутної, але і квадратної форми, що робить кладку ще більш різноманітною.
Разом з тим і сам процес облицювання будинку стає складніше і вже відпадає можливість працювати «по факту», тобто підбирати плитку відразу укладати її на робочу поверхню. Доводиться набирати і скомпонувати частина площі на підлозі (модуль) і потім в точності переносити на поверхню.
Облицювання фасаду під кладку «Шахріарі» вельми поширене, так як має переваги в вартості й простоті укладання, що робить роботу плиточника по її укладанню також дешевше вищеописаних видів.
Це облицювання проводиться з прямокутних, однакових по висоті виробів, з обробленими краями і окаймовкою по периметру біля них з лицьового боку (рустуванням).
Поверхня може бути необроблена (колота), шліфована або полірована, причому шліфовані і поліровані види облицювання фасаду дуже схожі на цегляну кладку, яка вже не в моді. Вважається, що облицювання «Шахріарі» з необробленою поверхнею найбільш ефектно виглядає.
Укладання «Шахріарі» найбільш просте, це одна з небагатьох імітацій середньовічної та античної кам’яної кладки, яку можна запросто виконати своїми руками, варто лише «відбити» рівень першого ряду і викласти його рівно, а далі вже само з собою піде.
Облицювання фасаду під кладку «Ассоль» відрізняється від інших своєю об’ємністю і унікальністю форми. Це облицювання фасаду виконується з тонких і довгих прямокутних виробів, які виробляють з каменів плашки.
Точніше кажучи, з торців кам’яної плашки, тобто лицьова поверхня кам’яного виробу є торцем первинної сировини (кам’яної плашки), з якого виготовляють виріб.
Облицювання «Ассоль» в готовому вигляді славне дуже глибокою рельєфністю, що створює ефект «капітальної кладки». Виробляється з плашки сланцю і пісковика.
Облицювання «ассоль» хоч і не представляється складним в плані дотримання прямолінійності рядів, але дуже складна в плані естетичної складової рельєфу. Унаслідок різкої різниці глибини (товщини, рельєфу) кожного окремого каменя, складно підібрати їх так, щоб ці перепади гармонійно виглядали, створюючи загальну ефектну рельєфність.
Облицювання фасаду під кладку «Рондо» – свого роду морський мотив, так як облицювальні вироби у ньому представлені у вигляді «окатаних» (ошліфованих річкових/морських) каменів різної форми і розмірів.
Камінь «Рондо» представлений тільки в одному варіанті без полірування і додаткової обробки торців. Матеріал – піщаник, кварцит, вапняк, сланець.
Відмінно виглядає при облицюванні кутів, віконних і дверних обрамлень на тлі пофарбованої у відповідний відтінок поверхні.
Кам’яна кладка «Рондо» виконується досить просто, так як вироби представлені як у великих, так і дрібних габаритах, що дає можливість розділити процес укладання на дві робочі операції: укладання великих виробів і укладання дрібних в зазорах між ними.
Види природних каменів для облицювання фасаду
Природний камінь перед застосуванням, так чи інакше, піддається певного роду механічній обробці.
Так, для того, щоб отримати прямокутну або багатокутну форму виробу – камінь ріжуть, для отримання гладкої або певної рельєфної поверхні – його фрезерують або полірують.
Що ж стосується різновидів, то облицювання фасаду природним каменем може бути виконано з таких його видів:
- мармур;
- граніт;
- вапняк;
- піщаник;
- сланець.
Всі ці види натурального, природного каменю, мають солідні відмінності в міцності, вазі, зовнішньому вигляді і довговічності. Крім того, існує ціла наука про те, що кожен з натуральних каменів, що використовується в цілях будівництва, несе певні магічні властивості. Тому, розглянемо далі «що куди і як», як говориться, тобто розглянемо кожен камінчик з практичної точки зору і напишемо пару слів про містичні властивості.
Мармур представлений як полірований плитний матеріал для облицювання, який володіє хорошими декоративними якостями, що проявляються більш явно при хорошому освітленні.
Різновидів мармуру безліч, так і їх поділяють за кількістю вхідних у вміст домішок, які, до речі, визначають і декоративні та фізичні якості мармуру, розділяючи його на породи твердості.
Що стосується будівництва, то вироби з мармуру для облицювання фасадів будинків виробляють з порід середньої твердості, які піддаються поліровці. Твердість, залежно від породи, коливається в межах 2,5-5 балів за шкалою Мооса, щільність становить близько 2500-2800 кг/м3, що є дуже високим показником. Також є такі характеристики, як пористість, яка становить 0,6-3,3% від об’єму, а також міцність на стиск – 95-200 МПа.
Вважається, що мармур є каменем, який захищає будинок від злих духів, а також сприяє благодаті в сімейних відносинах і нібито допомагає родині обзавестися потомством.
Граніт, подібно мармуру, виконується у вигляді плит для облицювання, які виглядають на стінах будівлі, створюючи враження масивності, солідності та довговічності, надаючи будівлі ефектність і строгість.
В залежності від того, які в ньому містяться домішки, граніт ділиться на три основних різновиди: плагіогранит (світло-сірий граніт), аляскит (рожевий граніт), порфировидний граніт (рожеві зі світло-сірими вкраплення).
У будівництві граніт вважається найміцнішим матеріалом для облицювання фасадів будинків і має найбільші характеристики водостійкості і морозостійкості. Однак це один з каменів, який здатний збільшити радіаційний фон, так що купувати його із сумнівних джерел, які не мають сертифіката якості, не рекомендується. Що ж стосується його фізичних якостей, то вони такі: твердість (шкала Мооса) – 6,5-7; щільність – 2640-3110кг/м3; пористість – 0,27-1,7%; міцність на стиск – 120-311 мПа.
Якщо говорити про містику, то граніт в цьому плані славен тим, що наділяє його власника комунікабельністю, підвищує інтуїцію і розумову працездатність, а також сприяє взаєморозумінню з оточенням.
Вапняк, як виріб для облицювання фасаду, представлений прямокутною, квадратною та багатокутною формою. Він також може бути зі шліфованою або колотою поверхнею.
Існує кілька різновидів вапняку, але для облицювання стін фасаду виробляють облицювальні матеріали з гірського походження вапняку – вищої якості виду з максимальним вмістом кальциту (до 98%). Крім кальциту, в ньому присутні домішки, які, власне, і надають йому колір, як правило, білий або жовтий, рідше – сірий.
В будівельно-оздоблювальних роботах цей камінь є легким в обробці, декоративним і володіє кращою теплоізоляцією на відміну від мармуру і граніту. Однак, його міцність значно поступається вищеописаним каменям, і взагалі, його характеристики залишають бажати кращого, розглянемо їх: твердість (шкала Мооса) – 3; щільність – 1700-2600кг/м3; пористість – до 40%; міцність на стискання – 10-100 МПа.
Містичні властивості, як такі, до вапняку не приписують, але він має бактерицидні властивості, правда, спірним питанням є актуальність цієї якості при облицюванні стін зовні даним матеріалом.
Піщаник з вигляду схожий на вапняк, однак, має інші фізико-механічні властивості та хімічний вміст. Разом з тим, облицювальні матеріали з пісковика можуть бути багатокутної, прямокутної або квадратної різаної форми. Що стосується поверхні, то вона може бути шліфована або колота і явно виявляти матовість.
Різновидів цього каменя безліч, але ті, які застосовуються в будівництві – всього чотири: піщаник-ракушняк, оолітовий піщаник, пізолитовий піщаник, літографічний піщаник. Облицювання фасаду будинку натуральним каменем – пісковиком проводиться з оолитового/пизолитового його підвидів.
У будівництві, зокрема при облицюванні фасадів каменем, піщаник багато вважають найбільш раціональним в плані ціна/якість. Звичайно, він не володіє ні бактерицидністю, як вапняк, проте міцніше його, не такий міцний, як мармур і граніт, але зате набагато дешевше. Характеристики цього камінчика такі: середня твердість (шкала Мооса) – 3-5; щільність – 2250-2670кг/м3; пористість – 0,69-6,7%; міцність на стискання – 120-240 МПа.
У давні часи вважалося, що в будинках, зведених з пісковика, панувала істина, а володарів цей камінь наділяв креативністю, ясністю розуму і різким темпераментом.
Сланець для фасадних робіт представлений у вигляді нешліфованих пластів багатокутної колотої форми, або оброблених пластів прямокутної форми. При цьому поверхня його колота, різної глибини і структури. Є безліч домішок, ефект блискіток і різноманітність відтінків.
Видів сланцю буває два: глинистий і кристалічний сланці. Обидва вони мають прийнятні для будівництва властивості, і багато видів облицювання фасадів будинків не обходяться без їх застосування в якості облицювального матеріалу.
Сланець в облаштуванні фасадів є «живим» каменем, що забезпечує гру кольору, але має мінус в силу своєї структури. Справа в тому, що цей камінь має шарувату структуру і крихкість разом з тим. Він легко ламається і має властивості отшелушиватися. Відповідно, він має такі характеристики: твердість (шкала Мооса) – 2-6; щільність – 2600-2700кг/м3; пористість – 3,2-3,4%; міцність на стискання – 40-110 МПа.
Сланцю приписують основну містичну якість – зв’язок з космосом, який проявляється в підказках вищих сил власникові каменю.
Для того, щоб було зручно порівнювати характеристики каменів для облицювання фасаду, нижче представлена таблиця фізичних властивостей облицювальних каменів:
| Види каменю |
твердість, за шкалою Мооса |
щільність, кг/м3 |
пористість, % |
міцність на стискання, МПа |
| Мармур | 2,5-5 | 2500-2800 | 0,6-3,3 | 95-200 |
| Граніт | 6,5-7 | 2640-3110 | 0,27-1,7 | 120-311 |
| Вапняк | 3 | 1700-2600 | до 40 | 10-100 |
| Піщаник | 3-5 | 2250-2670 | 0,69-6,7 | 120-240 |
| Сланець | 2-6 | 2600-2700 | 3,2-3,4 | 40-110 |
Варто зауважити, що є ще безліч інших каменів для облицювання, наприклад, як златолит, доломіт, андезит, шунгіт і багато інших, але всі вони є різновидами цих основних перерахованих вище видів, або за властивостями і зовнішнім виглядом абсолютно ідентичні їм.
Види штучних імітацій каміння для облицювання фасаду
Тепер поговоримо, чим хороше облицювання штучним каменем і те, які його різновиди бувають.
Звичайно, штучні матеріали використовувати в елітному оздобленні фасадів не представляється можливим, так як ці матеріали з бюджетної категорії та ну не як не стикуються з розкішним, солідним фасадом.
Вони є відмінним виходом для людей з середнім та низьким достатком, які хочуть наблизити фасад свого будинку до розкішного. Для цього були створені такі види штучних каменів:
- клінкерне каміння;
- бетонний камінь;
- архітектурний камінь;
- полімерпіщаний фасадний камінь;
- фасадний камінь на основі смоли;
- керамічний фасадний камінь.
Ще зауважимо, що про міцності і інших властивостях тут говорити не доводиться, бо штучні матеріали і близько не перебували навіть з натуральними каменями середньої міцності, не кажучи вже про високоміцні різновиди мармурів та гранітів. Але розглянемо основні положення про ці матеріали.
Клінкерний камінь – це матеріал, який імітує натуральний «колотий камінь», є клінкерна цегла (призначена для лицювальної кладки фасаду), а також плитка, що імітує цегляну кладку. Також може імітувати піщаник у всіх його формах і видах обробки поверхні.
Цей матеріал виготовляють зі спеціальних сортів тугоплавкої глини з застосуванням впливу високих температур. Кам’яний матеріал, який в результаті виходить, володіє хорошою міцністю, довговічністю і стійкістю до зміни температур, притаманною облицювальній цеглі, він навіть по міцності і іншим властивостям схожий з вапняком будівельним лицювальним.
Бетонний камінь є найпоширенішим облицювальним матеріалом через свою дешевизну. Технічно, можна імітувати будь-яку поверхню, але цей матеріал поставляється у вигляді плитки «колотий камінь» цементного кольору. Існують також і високо декоративні облицювальні імітації натуральних каменів мармуру і граніту.
Виробництво під «колотий камінь» елементарно просто: готується бетонна суміш високої марки міцності і заливається у форму на вібростолі, після тужавіння виймається з форми.
Якщо ж відбувається імітація мармуру і граніту, то береться спеціальний високоміцний декоративний бетон і відповідна форма. В результаті облицювання з таких виробів виходить досить міцне, аналогічне за властивостями штукатурному шару з вищої марки міцності цементного розчину.
Архітектурний камінь є більш дорогим і довговічним різновидом бетонного, але, по суті, це і є бетонна імітація натуральних каменів. Цей облицювальний матеріал – копія, ідентична натуральним каменям пісковику та вапняку. Відповідно і провадиться у таких формах, розмірах, текстурах.
Проводиться він з портландцементів з домішками мінеральних наповнювачів і спеціальних модифікаторів, які надають готовому виробу кращий вигляд, міцність і довговічність, що і відрізняє його від звичайної бетонної плитки.
Також облицювальна поверхня з архітектурного каменю схожа з камінцевими різновидами штукатурок, які мають поверхню з властивостями натурального каменю, але, загалом, щільність, міцність і довговічність не порівняти.
Полімерпіщаний фасадний камінь представлений у вигляді сучасного матеріалу, що імітує облицювальну цегляну кладку або «рваний камінь» («колотий камінь»). Облицювання фасаду будинку штучним каменем з полімерпіщаного розчина доцільне в будь-якому випадку, але найчастіше його застосовують при облицюванні цоколю.
Роблять цей камінчик з полімеру – матеріалу різновиду пластмас, який характеризується невеликою вагою, високою водонепроникністю і стійкістю до температурних впливів.
Піщана складова в ньому невелика і застосовується в якості наповнювача, що зменшує вміст самої полімерної складової. Міцність такого матеріалу не велика, але у нього є перевага – відсутність розтріскування (через властивості пластичності – згинатися) і тому є практично самим довговічним із штучних імітацій фасадних каменів.
Фасадний камінь на основі смоли є найбільш реалістичною імітацією натурального каміння і відповідно, представлений у вигляді прямокутної, квадратної або плажки (коленої) форми з усіма видами поверхонь.
Всі подібні властивості і декоративні якості з натуральними каменями обумовлено тим, що фактично з крихти натурального каміння він і виробляється.
Крихта, пил, борошно, як ще називають – відходи від виробництва, обробки каменю, які високоміцними прозорими синтетичними смолами змішують і отриману суміш піддають декільком технологічним процесам.
Після виконання технології виробництва виходить матеріал – абсолютна копія натурального каменю. Є поодинокі винятки, коли штучні камені можуть зрівнятися по міцності і красі – це у випадку з камінням на основі надміцних синтетичних смол.
Керамічний фасадний камінь як матеріал для імітації натурального каменю, представлений у вигляді плитки або цегли, які можуть імітувати будь-який натуральний камінь з полірованою поверхнею або з невеликою рельєфною поверхнею. Не найкращий варіант для облицювання фасадів, але все ж застосовується.
Багато хто напевно знає, що таке керамічна плитка і якими властивостями вона володіє. Теж спостерігається і в даному облицювальному матеріалі. Він стійкий до впливу води, так як має глазуроване покриття, та й взагалі кераміка стійка до всіх атмосферних навантажень.
Однак, таке облицювання, на думку багатьох, на стінах фасаду довго не протримається в зв’язку з тим, що розширення/звуження матеріалу кераміки і клейового шару із-за різких перепадів температур різні, що викликає мікротріщини, в результаті зчеплення слабшає і плитка відпадає.
Інша справа – керамічна цегла, яка не залежить від клейового шару і є куди міцнішою. А ще кераміка славиться своїми акустичними властивостями – відбивати звук.
Стаття підійшла до кінця, тому підіб’ємо підсумки. На сьогодні камінь – це не тільки природний матеріал, який добувають з грунту, це також і штучні кам’яні матеріали, в основі яких лежить природне або синтетичне в’яжуче і наповнювач. Штучні камені гірше натуральних лише в міцності і довговічності, але про міцність можна посперечатися, так як сучасного покоління в’яжучі, утворюють такі міцні кристалічні сполуки, які можуть навіть перевершувати середньої міцності природні камені.