Існує дуже багато різновидів паркету, сучасний паркет розрізняють за формою, товщиною, породою дерева, якості виготовлення.
Всі його різновиди ми розглянемо в іншій статті, а зараз поговоримо про дещо загалом – це технологія укладання паркету, яка практично незмінна при укладанні будь-якого виду.
Однак, є розходження в підготовці “чорнової підлоги” під паркет, що визначається типом підлоги. Наприклад, на першому малюнку видно, що при наявності лад улаштування фанери виконується в два шари для того, щоб не відбувався вигин в просторі, що утворився між підлогою і фанерою в товщину лад.
На другому малюнку зверніть увагу, показана конструкція підлоги на основі плити перекриття/бетонної стяжки. Відразу можна помітити, що фанера стелиться в один шар, крім того дуже бажано, щоб вона була вологостійка, так як немає зазору між нею і основою, і волога може передатися.
На малюнку позначені: 3-7 шарів лаку (1); грунтовка (2); шпаклівка під лак (3); паркет (4); паркетний клей (5); вологостійка фанера (6); клей під фанеру (7); грунтовка під клей (8); стяжка (9); гідроізоляція (10); бетонне перекриття (11).
Підготовка підлоги під паркет. Поверхня підлоги, яка готується під паркет, повинна бути міцною, сухою, чистою, без механічних та хімічних пошкоджень, цвілі, грибка і т. д. і т. п. Відхилення від площини і рівня не повинні перевищувати 2 мм на 2 м довжини. Вологість стяжки не повинна перевищувати 3%. Температура повітря в приміщенні повинна коливатися в межах 20 градусів, при відносній вологості не більше 60%.
Нерівності на стяжці до 2 см можна прибрати за допомогою самовирівнювальної суміші; більше 2 см – з допомогою цементно-піщаного розчину, виготовленого як для стяжки. Горби вирубуються, ями заливаються сумішшю. Цвіль, грибок, лишайники, мохи витруюються спеціальною антимікробною грунтовкою, яка містить антибіотики.
Укладання фанери на підлогу. Підготовлена цементно-піщана стяжка грунтується грунтовкою, при необхідності наноситься шар гідроізоляції, сушиться, потім на неї з допомогою спеціального клею і/або на дюбеля, укладається попередньо розрізана на квадрати, бажано вологостійка фанера (40*40, 50*50, 60*60), з зазорами на стиках 0,5-1 см.
Дюбеля підбираються розмірами 6×60 і монтуються на відстані 25 см, капелюшки дюбелів утаплюють в фанеру на глибину шліфування з невеликим запасом (на місці обчислюється величини перепадів і глибину, на яку треба зчищати фанеру). Горби та перепади в площині фанери шліфуються.
Укладання паркету на фанеру. На підготовлену фанеру укладається паркет на клей, призначений для даної породи дерева. Клей наносять спеціальним шпателем з зубцями, що дозволяє виконувати потрібний шар товщиною 1мм.
Перший ряд паркету укладають на клей, додатково фіксуючи планки паркету за допомогою цвяхів, які забивають у «шип» паркетної планки.
Ця операція проводиться для того, щоб паркет не ковзав, поки клей схопиться. Цвяхи забиваються кожен 3-й – 5-й ряд, ряди укладаються «шипом» від себе. Між стіною і паркетом встановлюється технологічний зазор 1-1,5 см, який можна залити силіконовим герметиком.
Обробка паркету. Через мінімум 12 днів після укладання паркету можна приступати до його шліфуванні. Шліфування паркету здійснюється з допомогою плоскошліфувальних машин. Шліфування паркету може бути чорновим і чистовим.
У разі чорнового шліфування (циклювання), використовується барабанна циклювальна машина з застосуванням грубозернистої шліфувальної шкурки на тканинній основі.
Чорнове шліфування проводиться для вирівнювання площини паркету, а чистове для вигладжування поверхні паркету. Перед шліфуванням паркет шпаклюється паркетною шпаклівкою для даного виду паркету. Перед лакуванням паркету, вологість паркету не повинна перевищувати 12%, шліфується паркет шкурами номер 40, 60, 80, 100, 120. Мінімальна кількість лаку без грунту має бути 3-4 шару.