Сучасні штучні столярні вироби, іменовані плінтусами – це невід’ємні частини готової підлоги.
Суть плінтуса полягає в тому, щоб так сказати «обрамити» підлогове покриття по периметру, тим самим закривши зазор між ним і стіною.
Крім того, сучасний плінтус має додаткову функцію – приховану проводку малопотужних і навіть силових (220–380В) кабелів завдяки каналу для електропроводки, що входить до його конструкції.
Що стосується різновидів плінтуса, то вони можуть бути досить різноманітними. На сьогоднішній день найчастіше застосовуються пластикові плінтуса, але розглянемо далі варіанти монтажу таких плінтусів, що розрізняються за матеріалом, з якого вони виконані:
- дерев’яні (цілісні і шпонкові);
- пластикові;
- МДФ;
- керамічні (відносяться до облицювальних штучних матеріалів);
- алюмінієві (монтажні короби).
Важливим аспектом є вид поверхні, щодо якого підбирають спосіб, яким виконувати монтаж плінтусів. Так, наприклад, щоб провести монтаж плінтуса на гіпсокартонну стіну, Вам знадобиться спеціальний різновид дюбелів, які із зворотного боку гіпсокартону розкриваються і забезпечують міцний затиск, але за умови попадання в профіль, можна і обійтися саморізами по металу. Якщо поверхня – бетонна стіна, то потрібно брати ударні дюбелі або дерев’яні кілки, які потім за допомогою саморізів вгвинчуються кріпильні скоби.
Дерев’яні плінтуси найдорожчі, однак і екологічні, міцні і довговічні.
Але є і зворотна сторона: при кривизні стін їх неможливо вигнути, відповідно, буде зазор, який доведеться або заклеїти шпалерами, або залити акриловим герметиком під колір дерева плінтуса.
Монтаж дерев’яних плінтусів відбувається шляхом кріплення до стіни за допомогою дюбелів, шурупів або цвяхів, крок дюбелів 60–70см., або за допомогою монтажного клею «рідкі цвяхи», який наноситься на тильну сторону плінтуса точковим методом, краще з кроком 20 см. Кути підрізають «на вус».
Пластикові плінтуса є найпоширенішими в силу своєї дешевизни, декоративності, а також простому монтажу: готові з’єднувачі, заглушки і кути, дозволяють швидко і красиво виконати монтаж плінтуса.
Монтаж пластикових плінтусів може відбуватися як на дюбеля, так і на спеціальні скоби–клямери (кліпси), або до несучої кріпильної планки. Крок кріплення – 50 см, але залежно від нерівності стіни, може бути зменшено, щоб притиснути плінтус в місцях зазору, що утворився у зв’язку з ямою на площині стіни.
Кутові елементи пластикових плінтусів виконуються з допомогою готових кутових елементів. Плінтус-це планка (різновид пластикового плінтуса), що кріпиться до стіни за допомогою клейкої стрічки, що знаходиться з тильної сторони плінтуса.
Плінтуси з МДФ являють собою таке ж виріб, подібне ламінату, що складається з пресованої паперової складової з ламінованою лицьовою поверхнею.
Вони не дуже користуються попитом, так як не набагато дешевше пластикових (а іноді і по одній ціні з ними), але при цьому менш надійні і не гнучкі, що може викликати зазори при кривій стіні.
Монтаж плінтуса МДФ – так як це дуже ламкі вироби, то вони повинні кріпиться на рівну поверхню за допомогою скоб у формі гачка, на які надівається плінтус. Кути оформляються з допомогою готових кутових елементів.
Керамічні плінтуса поширені і застосовуються в санвузлах, їх неможливо замінити іншими видами.
Вони міцні і добре миються, загалом, всі ті ж якості, що і у керамічної плитки.
Монтаж керамічних плінтусів до стіни здійснюється за допомогою відповідного клею для облицювальних робіт.
При укладанні на облицьовану поверхню, його укладають на клей підвищеної адгезії, на підготовлену під облицювання поверхню – на звичайний плитковий клей або цементно–піщаний розчин спеціальної пропорції для укладання плитки, на малярне покриття – за допомогою рідких цвяхів. Кутові елементи підрізають «на вус» за допомогою болгарки, стики затираються затіркою для плитки.
Алюмінієві плінтуса раніше як поняття взагалі не було, були лише алюмінієві короба, якими заміняли їх, а за одне і проводили проводку таким чином.
Монтаж алюмінієвих плінтусів до стіни відбувається за допомогою дюбелів, шурупів або ж спеціальних кріплень, як показано на малюнку.
Вони є досить надійними, міцними і навіть красивими залежно від гармонії із загальним виглядом приміщення. Використовуються в промислових будівлях в якості коробів для прокладання кабелів, однак і в сучасних інтер’єрах, як наприклад, стиль хай–тек, вони дуже гармонують з навколишньою обстановкою.
Власне з приводу того, як покласти плінтус своїми руками – все, але важливо розуміти те, що їх потрібно підбирати таким чином, щоб вони гармоніювали насамперед – з підлогою, потім – з іншими столярними виробами (дверима, підвіконнями) і врешті–решт – із загальним виглядом приміщення.
Залишити відповідь